Bankhotel Art Congress Hall

УКР

Історія

Арт-конгрес хол «BANKHOTEL» знаходиться в реконструйованій будівлі Австро-Угорського банку по вул. Листопадового Чину 8 (колишня вул. Міцкевича), – цінному елементі містобудівної структури історичної частини Львова.

Будівля зведена в період бурхливого розвитку міста, який відбувався з 1870-х до 1914 р. Економічний поштовх спричинив появу у Львові  кількох десятків фінансових установ, серед яких найвагомішою була саме філія Австро-Угорського банку.

До цього часу у Львівській архітектурі панувала епоха «орнаментальної» сецесії. Вона стилістично сформувала значну частину міста таким, яким ми його бачимо сьогодні. Утім до початку десятих років двадцятого століття цей стиль пережив пік своєї популярності, й до архітектурних прийомів повернулися стриманіші, більш «канонізовані» форми. Панівним у Львові став так званий «академічний» модерн.

Архітектори, що спроектували будівлю банку, не проґавили зміну тенденцій.  Випускники Львівської політехніки Едмунд Жихович (1870 – 1924) та Міхал Лужецький (1868 – після 1939) спільно працювали на базі проектного бюро Жиховича, яке збудувало чимало визначних будівель у Львові, використовуючи сецесійні засоби й модерністичні інтерпретації різних історичних стилів.

1911 р. розпочинається зведення нової філії Австро-Угорського банку згідно їхнього проекту. Будівництво закінчується в лютому 1914 р., на що вказує акт приймання Будівельною комісією завершеної будівлі.

Чотириповерхова будівля зводилася з цегли. Її фасад прикрашено рустуванням та пілястрами, завершується він широким балюстрадним парапетом. Нижні поверхи на фасаді розділені фризом, який заповнений рельєфами авторства скульптора Юліана Белтовського. Основним елементом композиції будівлі банку був заокруглений кут на збігу вулиць, який завершувався виразною вежею. Вежу з двох боків підкреслювали  симетричні виступи конструкції даху, проте оригінальна форма горища з кутовою баштою до наших днів не збереглися.

Стрижнем планувальної структури будівлі є центральний операційний зал на другому поверсі, до якого ведуть широкі парадні сходи. Більшу частину партеру та увесь другий поверх займала банківська установа. Верхні поверхи призначалися для житла – там були розташовані квартири керівництва банку та помешкання обслуги. Ділова та житлова частини були відокремленими, до них вели окремі входи та сходовні.

Деякі учасники будівництва та виконавці елементів оздоблення залишили автографи: підлога з керамічних плиток вистелена львівсько-краківською фірмою L&G Kaden, вітражі встановив заклад С. Г. Желенського з Кракова.

Австро-Угорський банк функціонував в будівлі недовго, адже через декілька місяців після закінчення будівництва розпочалася Перша світова війна, результатом якої став розпад імперії Габсбургів.

Характерна для двадцятого століття постійна зміна політичних режимів повноцінно відобразилася на подальшій історії будівлі: після Першої світової війни банк стає головним офісом Польської крайової позичкової каси, неушкодженим переживає події Другої світової війни і надалі використовується для потреб Держбанку СРСР. У 1957 р. трапилася пожежа, яка й знищила дерев’яні конструкції даху. На зламі 1980-90-х рр. установу реорганізовано для потреб Залізничної філії Промінвестбанку.

Архітектура

2015 року за розробку проекту реконструкції та пристосування будівлі Австро–Угорського банку під готель прийнялася Творча архітектурна майстерня «КУДІН».

Одна з головних планувальних проблем, яку було необхідно вирішити архітекторам – це поєднання парадних сходів банкової установи та сходовень, що вели до житлових приміщень, на одному рівні –  рівні першого поверху. Це стало можливим лише завдяки включенню внутрішнього дворика будинку в загальну планувальну структуру будівлі, заглибивши його на 1,85 метри від рівня землі та влаштувавши над ним перекриття на рівні підлоги першого поверху.

В основі планувальних рішень автори заклали ідею максимального збереження автентичності будівлі, її планувальної структури, як пам’ятки архітектури. В першу чергу це відносилося до елементів, що збереглися: до вестибюля з його мармуровими сходами та вітражами, підлоги вестибюля першого та холу другого поверхів з оригінальної кераміки, декоративних елементів облиштування стін. Усе це було збережене і тактовно відреставроване.Була виконана консервація та реставрація фасадів із заміною зруйнованих елементів на аналогічні. Вікна першого і другого поверхів також були відреставровані.

Оригінальний дах будівлі був втрачений, і для відтворення його первісної форми архітектори використали копії авторських креслень майстерні Жиховича, які їм вдалося розшукати в архівах. При відновленні форми втраченого горища з’явилася можливість організувати в просторі горища три поверхи готельних номерів, що суттєво збільшило номерний фонд готелю. У якості покрівельного матеріалу застосована мідь.

Номерний фонд налічує 101 номер, із них: один президентський люкс, один люкс «Амбасадор», 6 люксів, 57 номерів делюкс (22 дабл, 35 твін), 35 номерів стандарт (5 сінгл, 27 дабл, 3 твін), та один номер для маломобільних груп населення. Оскільки рівень першого поверху знаходиться над рівнем тротуару, для маломобільних клієнтів готелю біля головного входу передбачений підйомник.

Розміщення в структурі Австро-Угорського банку операційного залу, в який з вестибюлю першого поверху ведуть парадні сходи, дало можливість авторам проекту запроектувати конгрес-хол на 300 місць з можливістю перетворення його на 8 окремих конференц-кімнат за рахунок розсувних перегородок. Клієнти конгрес-холу можуть скористатися лаунжем і відкритою терасою. Також конгрес-хол має прямий зв'язок з кухнею, що робить можливим влаштування приватних свят.

В структурі готелю запроектовано наступні громадські приміщення: на першому поверсі ресторан «Safe», на сьомому поверсі винний бар “Reserve” з терасою, звідки відкривається панорама на старий Львів; спа-центр, зал для фітнесу, салон краси, нічний арт-бар “Satirikon” з незалежним входом з вул. Лепкого.

Дизайн

Назва «BANKHOTEL» виникла якось одразу, її разом з логотипом вигадав архітектор Віктор Кудін.

Архітекторам хотілося зберегти та розвинути визначальну тему банку в дизайні готелю, починаючи безпосередньо з його назви.

Банк – це перш за все гроші: банкноти, монети, сейфи. На основі цього Віктор Кудін розробив два арт-проекти: «Банкноти і шаги» та «Монети». Банкноти Української Народної Республіки та їхні фрагменти надруковані на шкляних листах 2,4 на 0,8 м. Ці панно підтримують тему банку в громадському просторі готелю. Проект «Монети» пов'язаний з ювілейними монетами Національного банку України. Це вже сучасний банковий сюжет, який розгортається на тлі сучасного дизайну, підтримуючи його з третього по сьомий поверх. На шкляних листах 0,8 на 0,6 м вигравірувані аверс і реверс монет, а також розказано хто художник і на честь чого ця монета була випущена банком.

Коли автори вперше відвідали будівлю майбутнього готелю, їх вразили оригінальні австрійські сейфи. Їх вдалося зберегти буквально за хвилину до вивезення на металобрухт. Після реставрації вони підкреслюють тему банку в дизайні готелю на першому та другому поверхах.

Отже концепція дизайну громадського простору полягає в реставрації оригінальних елементів інтер’єру та розкритті банкової тематики. Ця концепція здебільшого стосується перших двох поверхів, де частково збереглися оригінальні інтер’єри. В інших же приміщеннях, автори розмовляють мовою сучасного дизайну.

Розробляючи 80 унікальних інтер’єрів для номерного фонду в 101 номер, авторка дизайну Ольга Рябова мала за мету передати мистецьку атмосферу початку ХХ століття. Це стало причиною звернення до графічних композицій французьких художників модерну: Сержа Гладкого та Едуарда Бенедиктуса, які працювали в особливій трафаретній техніці. Кожен номер має свій абстрактний патерн розміром 1,35 м на 3/5 м. Основний колір патерну задає кольорову гаму всьому номеру.

Вивчаючи будинок банку в процесі роботи над проектом, архітектори побачили за обпалим зі стелі тинькуванням цегляні склепіння по металевих балках. Після цього майже всі стелі з першого по четвертий поверх були розчищені від тинькування, а цегла – відреставрована. Ці цегляні склепіння стали вагомим візуальним елементом, який показав у номерах зв'язок сучасного дизайну з історичним архітектурним стилем, притаманним Австро-Угорській імперії.

Слід окремо відзначити концепцію нічного арт-бару «Satirikon». Він задуманий авторами як виставкова зала кращих карикатуристів України та світу. Бар має окремий вхід з вулиці Богдана Лепкого.

Головний вхід у готель розташований з вулиці Листопадового Чину, що напроти університету ім. Івана Франка. На жаль, автентичні вхідні двері не збереглися, тому ми не сміли щось вигадувати, а використали просто шкляні двері, трактуючи їх як повітря, втім акцентували їх нависаючим вітражем в стилі абстрактних патернів, розміщених в номерах.

ENG

History

The BANKONOTEL Congress Art Hotel is located in the restored building of the former Austro-Hungarian Bank at 8 Lystopadovoho Chynu St – a valuable element of the urban structure of the historic part of Lviv.

The architects of the former Bank are Edmund Zychowicz (1870 - 1924) and Michal Luzecki (1868 - after 1939) designed and built a number of prominent buildings in Lviv using Art Nouveau techniques and modernist interpretations of various historical styles.

In 1911, according to their project, the construction of a new branch of the Austro-Hungarian Bank begins. Construction ends in early 1914, as indicated by the act of completion, accepted by the Construction Committee.

The four-story building is made of brick. Its façade is decorated by rustication and pilasters; it ends with a broad parapet with a balustrade. On the façade, the lower floors are divided by a frieze that is filled with reliefs, composed by the sculptor Julian Beltowski. Until 1957, the main compositional element of the building was a rounded corner where the streets coincided, which ended with a pronounced turret. The turret was emphasized by symmetrical projections of the roof structure from two sides. Unfortunately the original shapes of the attic and the corner turret have not been preserved to this day.

The core of the planning structure is the central operating hall on the second floor, which is led to by a grand staircase. Most of the parterre and the entire second floor were occupied by the banking institution, while the upper floors were residential – the bank’s management’s apartments and the servers’ rooms were situated there. The business and residential sectors were detached, each with separate entrances and staircases.

Some manufacturers of valuable cladding elements have left their signatures: the ceramic tile floors were assembled by a Lviv-Krakow firm called L&G Kaden, and stained-glass windows were installed by the establishment of S.G. Zelenski from Krakow.

Architecture

In 2015, a Kyiv-based architectural studio called KUDIN Architects started working on the project for the restoration and adjustment of the building of the Austro-Hungarian Bank.

One of the key planning problems the architects had to solve was to find a way to combine the grand stairs of the banking institution and the staircases of the residential area at the first floor. This only became possible through including the courtyard into the overall planning structure of the building, burying it 1.85 m into the ground and covering it at the level of the first floor.

At the heart of our planning solutions is the idea of the fullest possible preservation of the building’s authenticity and planning structure, as it is a protected monument. This primarily relates to the original elements that have survived: the lobby with its luxurious marble staircase and stained-glass windows, the ceramic tile flooring of the first floor lobby and the second floor hall, as well as wall decor. The façades have been preserved and restored; their destroyed elements have been replaced with identical ones. All of the first and second floor windows have also been restored.

The building’s authentic roof was destroyed, thus in order to replicate its initial shape, the architects used copies of original blueprints they found in archives. It was possible to build three additional stories of hotel rooms in the attic’s volume upon its restoration. This significantly increased the total amount of guest rooms. Copper was used as the roofing material.

The hotel has 101 guest rooms, including one presidential suite, one Ambassador suite, 6 suites, 57 deluxe rooms (22 doubles, 35 twin rooms), 35 standard rooms (5 singles, 27 doubles, 3 twin rooms), and one room for wheelchair users. As the first floor is above the level of the sidewalk, there is a wheelchair lift by the hotel’s main entrance.

The advantageous location of the operating room in the structure of the former Bank was viewed by the architects of hotel as the opportunity to design a 300-seat congress hall, which can be converted into 8 separate conference rooms by sliding partitions. Guests of the congress hall can take advantage of the lounge and an open-air terrace. Also, the congress hall is directly connected with the kitchen, which allows for the organization of private events.

In the structure of the hotel, the following public areas are positioned: on the first floor – the Safe restaurant, on the seventh floor – the Reserve wine bar with a terrace, which offers a magnificent view of the historical Lviv city center; a spa, a fitness room, a beauty salon, and the Satirikon night art-bar with an independent entrance from Lepkoho Street.

Design

The KUDIN architect team wished to preserve and further develop the banking theme in their hotel design, starting directly with its name.

Banks are chiefly about money: banknotes, coins, safes. Based on this, Victor Kudin came up with two art-projects: “Banknotes and Shahs” and “Coins”. The first project shows the banknotes of the Ukrainian People's Republic printed on large sheets of glass. These pieces support the spirit of the former bank in the public spaces of the hotel. The smallest monetary unit of the Ukrainian People's Republic – the shah is presented in the same way. Pictures of shahs decorate the second floor hall.

The second project – “Coins” is associated with the beautiful anniversary coins of the National Bank of Ukraine. This is a contemporary banking theme that unfolds along with contemporary interior design, supporting it from the third up to the seventh floor. They are printed on glass sheets as well.

When the authors visited the building of the potential hotel for the first time, they were impressed by the antique Austrian safes they found there. They managed to save the safes last minute before they were dumped as scrap metal. After restoration, they accentuate the theme of the bank in the design of the hotel on the lower floors.

As noted above, the design concept for the public spaces of the hotel is about restoring original elements of the interior and articulating the banking theme. It mainly concerns the first two floors, where the original interiors have partially been preserved. In other premises, the authors speak the language of contemporary design.

When designing 80 unique interiors for the 101 guest rooms, the architect Olga Riabova said that she wanted to feel the artistic atmosphere of the early twentieth century in the rooms. This is why she appealed to the graphic compositions of French Art Nouveau artists such as Serge Gladky and Edouard Benedictus, who worked in a hand printing technique called pochoir. The main color of the chosen pattern dictates the hue of the entire room.

Once, while studying the edifice of the Bank in the process of working on the project, we noticed that chipped ceiling plaster revealed brick barrel vaults on metal beams. Consequently, almost all ceilings from the first floor to the fourth floor were cleared from plaster, the brick was restored. Those naked brick vaults are now a significant visual element that expresses the connection of modern design with the historic architectural style attributed to the Austro-Hungarian Empire.

The concept of the Satirikon night art-bar deserves special attention. It is conceived by the project’s authors as an exhibition hall for the best cartoonists of Ukraine and the world.

The hotel’s main entrance is located on Lystopadovoho Chynu St, opposite to the Ivan Franko National University. Unfortunately, the authentic entrance door was not preserved, so we did not dare to try to guess what it looked like. Instead we used a glass door, interpreting it as air, although accentuated with a hanging stained glass that matches the style of the abstract patterns used for guest rooms..